http://rid-denisenko.com/ ru Родовід Денисенків, родовод Денисенко DataLife Engine http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-luki-ta-katerini/26-luka.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-luki-ta-katerini/26-luka.html В життя приходиш чистий і красивий.
З життя ідеш заморений і сивий...
Ліна Костенко, Маруся Чурай

Лука Дмитрович, як свідчать архівні документи, відбував військову повинність на користь окупаційної влади уже по реформі 1874 року, тобто, не 25 років, а тільки чотири. Таким чином, не пізніше 1893 року він був призваний до війська, а відслуживши свій тер-мін, залишався солдатом, життя якого при першій же нагоді кидали у горнило війни, чи якогось конфлікту. У травні місяці 1897 р. перебуваючи у цій відпустці, познайомився він з хмілянською, чи хутір-хмілянською дівчиною (швидше, хуторянською, т.я. Секретів у Хуторі і зараз багато) Секрет Катериною Василівною. Було йому 24 роки. Ось як про це говорить метричний запис за 1897 рік Миколаївської церкви села Хмільної, де вони вінчалися (традиція вимагала вінчання молодих по місцю проживання молодої).]]> admin Thu, 06 Aug 2009 20:00:44 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/25-fedir.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/25-fedir.html Грають радісно ріки
І шумують гаї.
В моїм серці навіки
Сині очі твої.
В.Сосюра

В 1933 році, від голодомору, сконав і Федір – ще один син Дмитра та Хтодоськи Ще менше, ніж Йовхимові та його родині випало ходити по цій грішній і святій землі Фе- дорові та його жінці. У 45 років Федір, і у 43 – Явдоха покинули цей світ, покинули своїх малолітніх діточок на поталу кровожерливому дияволу – голоду та організаторам його – москвинським катам.

А вдачею Федір був добрий, лагідний, контактний ( як тепер кажуть), і красивий. З усих дітей Дмитра та Хтодоськи Федір та Хтодось були найкрасивішими. А ще, він ду-же любив дітей. Як розповідала т. Уля, він водив дітей, як рідна мати. І дітвора йому від-повідала тим же. Кожного року, на Шевченкові св’ята, він збирав дітей і йшов з ними на Шевченкову могилу. Багаті відвідувачі, що приїздили на Могилу, пригощали дітей різни-ми ласощами і наїдками і під керівництвом Федора вони влаштовували потім колективний обід. Діти були безмежно раді і ці спогади лишились у їх пам’яті на усе життя (з спогадів т. Улі).]]> admin Thu, 06 Aug 2009 19:20:24 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-jjovkhima-ta-varki/24-jjovkhim.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-jjovkhima-ta-varki/24-jjovkhim.html Пора мати жито жати : колосок схилився.
Пора дочку заміж дати : голосок змінився.
Українська народна пісня.

Чи не найпотаємніша історія цієї родини з усього роду Пилипенків. Голодомор 1932-33 років забрав батьків, забрав і когось з діток. Тільки про одну, Івгу (напевне, Євгенію (1907), бо Івги в архівах не виявив) розповідали, що жила вона в Литвинці на Канівщині та Доля ніби пом-стилася їй за якусь провину – чи не було, чи не залишилося у неї нащадків, чужі люди якось-там доглянули її, стареньку, по смерті чоловіка, за хату та шматочок землі біля хати. Засохла гілка ро-ду, підрубана москвинськими недолюдками.

Останнім, найменшим сином Дмитра та Хтодоськи був Йовхим . Не оминула і його зловіща, кровожерлива доля. Маючи в неволі ненависних «хохлів», що царська, що комуно-жидівська влада, затикала ними першу-ліпшу потребу то в безкоштовній робочій си-лі, то в гарматному м’ясі, а як не було такої нагоди, то створювали пекло на землі, де й бу ли українці першими і найчисельнішими піддослідними.

1914 рік. Перша світова війна. Йовхима, уже жонатого, забирають до війська – захищати Російську імперію. А оженився він 28 січня 1904 року, як свідчить запис з мет-ричного розпису Свято-Введенської церкви с Пекарів за цей рік.]]> admin Thu, 06 Aug 2009 19:12:53 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/yevdokija/23-yevdokija-dunka.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/yevdokija/23-yevdokija-dunka.html Життя, як невпинна течія : несе, куди знає, але й.
борсатися, пливти дано.
В.Пепа, Україна в дзеркалі тисячоліть

Ще за два роки у родині Хтодося Дмитровича та Марії Савівни народилась дів-чинка, яку назвали Євдокією (Дунькою) (1 квітня 1907р). Збереглось кілька світлин з цієї красуні. Ось вона стоїть справа з своїми сестрами та братом?: молодюсінька, артистично красива україночка. Нарядна вишиванка, безліч рядків намиста, сережки, стрічки, віночок на темних косах – усі атрибути незаміжньої дівчини обрамляють маленьке кругле лице з маленьким ротиком, крутими бровами і кругленьким овалом підборіддя. Цю світлину можна бачити дещо далі, у розділі про Йовхима Пилипенка та його сім’ю.

мал1

На іншій світлині вона з братом Сєвою. Вона уже старша, одягнута скромніше. Обличчя уже не тільки красиве – в очах світиться розум, досвід, хоча обличчя ще зовсім молоде, здається, звідки взятися тому досвіду у такому віці.]]> admin Thu, 16 Jul 2009 20:35:34 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/sofija/22-sofija.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/sofija/22-sofija.html Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Т.Шевченко, Розрита могила

Софія народилась за два роки після Насті, 20 вересня 1904 році. Чоловіком її став пекарський хлопець Підгорний Микола Микитович (1901). 23 січня 1922 року вони стали на весільний рушник. На світл. фрагменти “Обыска брачного” № 2, що, втрутив-шись у справи церкви і, згвалтувавши духовенство, стала видавати молодятам нова влада, вірніше, “оновлена” церква. В якійсь мірі, нововведеня було корисним, бо несло більше інформації. Тепер можна бачити рівень освічености молодих, бачити їх підписи.]]> admin Thu, 16 Jul 2009 20:32:35 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/nastja/21-nastja.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/nastja/21-nastja.html Живи, працюй, втішайся – і залишай
віконце для Бога.
Василь Думанський.

Народилася Настя 20 квітня 1902 р. На світлині – витяг з метричного розпису Введенської церкви у Пекарях за 1902 рік про її народження.

мал1

До Хтодосевих дівчат доля була милостивішою. Усі вони пережили лихоліття гро-мадянської війни, колективізації, голодомору, другої світової війни. В стражданнях, зли-годнях, але вижили. Заміж вийшла Настя за кіровоградського хлопця Савку, оселилися у Кіровограді, де й прожили усе своє життя.]]> admin Thu, 16 Jul 2009 20:30:06 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/ivan-syeva/20-ivan-syeva.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/diti-khtodosja-ta-mariyi/ivan-syeva/20-ivan-syeva.html Одних приставили до стінки,
А інших вбили крадькома.
Ліна Костенко, Іма Сумак

Іван був найстарший серед хлопців. Його день народження – 24 березня 1912 р. Та народився він у непевний час, його молодість співпала з першими кроками нової влади – найжорстокішими і найкривавішими роками деспотизму та геноциду. Хоча ця влада в усі роки свого існування не виявляла навіть приближеної подоби правового правління. Та ще й народився хлопцем, що зменшувало шанси вижити у тому радянському пеклі.

Невдовзі після Івана з’явився на світ і Сєва (Всеволод, Северин). Красиве ім’я, а хлопець був – як ясне сонечко, красень, очей не відірвати. Народився він 9 лютого 1914 року, вслід за Іваном. Написав священник у метричній книзі – “ім’я дано “в честь прес-вятого Всеволода православной церкви праздника 11 февраля”. На світлині – цей запис:

мал1

То ж, по закінченню громадянської війни, остаточного подолання спротиву у вільнодумстві України, кремлівські дияволи трішки перепочили, набираючись сил і зато-чуючи ножі для нового шабашу.

]]> admin Thu, 16 Jul 2009 20:27:10 +0300 http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/19-khtodos.html http://rid-denisenko.com/rid-pilipenkiv/rodina-khtodosja-ta-mariyi-ivgi/khtodos/19-khtodos.html Орися ж ти, моя ниво,
Долом та горою,
Та засійся, чорна ниво,
Волею ясною.
Т.Шевченко, Не нарікаю я на Бога

Хтодось народився 26 травня 1875 року, охрестили його 27 травня; змалку був він красивим, але ледачим і хитрим (власне, красивим був він усе життя, і життя своє нама гався зробити красивим, і помер красиво, не схиливши голови перед комуно-фашист-ською мраззю). Ще дитиною - працювати в полі не хотів – помаже в носі деревієм : - “У мене болить голова” , ляже в посадці і спить. Любив вино. Довго не женився. Потім його повезли в Хмільну, можливо, у Хутір-Хмільну і висватали йому Марію. 11 травня 1901 року їх обвінчали у хмілянській церкві. Його обраниці Марії Савівні Забарі виповнилося 15 років і 8 місяців. Жених був парубком з досвідом – він переступив 26-літній рубіж. Свідчили на вінчанні з боку жениха пекарські парубки Дяченко Григорій та Назар Івано-вич Пилипенко.

І Хтодось став добрим господарем. У нього був млин, жив він добре. Дітей було семеро. Першу дитинку, Настусю, Марія народила ще у шіснадцять з половиною ро-ків, другу – не вберегла, третя і четверта – Софія і Євдокія, наступні двоє хлопців помер-ли, а ще два хдопці – красені, гордість сім’ї, витягли з колоди погані карти – нещасливі Долі.]]> admin Thu, 16 Jul 2009 20:19:47 +0300 http://rid-denisenko.com/dvorjanski-gilki/18-javdokha.html http://rid-denisenko.com/dvorjanski-gilki/18-javdokha.html Чом під хрестною вагою
Чесний в крові тягне злидні,
А в той час на гордих конях
Мчать негідники огидні ?
Генріх Гейне, «До Лазаря»

Четвертій донечці Палажки , Явдосі, також прийшлось випити з цієї страшної чаші радянського буття. Завершувався 1917 рік. Радянська Московія намагалась розтоптати молоду державу Україну, що не встигла ще зіп’ятись на ноги . Окупанти не церемони-лись, у демократію не грали – кров, насилля, брехня і жорстокість, неймовірна жорстокість, щедро сипались на голови цього стражденного люду . І , повіривши радянським брехням, українці почали приймати сторону окупантів, допомагати нищити своїх братів, сестер, побратимів . І пішов брат на брата , син на батька – на радість загарбникам .

Та час плине, життя триває . Тож, і Явдосі у ці непевні, буремні дні прийшов час створювати сім’ю . Трапивсь і жених. Садовий Фадей. Зустрічі, кохання і, накінецьто, весілля. Завершувалась підготовка до нього. Горілка, м’ясо, риба - все було наготовлено... Та прийшлось не весілля гуляти, а справляти похорони. Перед самим весіллям застрелили батька (Григорія Дяченка). Весілля ж, звичайно, відклали. На рік.]]> admin Thu, 16 Jul 2009 20:07:14 +0300 http://rid-denisenko.com/dvorjanski-gilki/17-uljana.html http://rid-denisenko.com/dvorjanski-gilki/17-uljana.html Якщо людина створена за образом
і подобою Божою, то вона і світ свій
має творити разом з Богом,
вдосконалюючи його та прикрашаючи.
Н. Околітенко, Чи були крила у Адама

Третя донька Палажки – Уляна – вийшла заміж за Мирона і мала двох синочків – Каленика та Северина, та страшна голодна смерть, посіяна московськими катами і своїми ж підоплічниками, в 1933 р. забрала життя обох . А було Каленику уже 18 років – статний парубок . Він пас коней . Уляну ж та Мирона, помираючих, пухлих від голоду, підібрали на Пекарській пристані на якесь судно, де їх підгодували і повернули до життя . Подарував життя їм ще раз, видно, сам Бог, бо таких, як вони було мільйони по всій Укра-їні. Одні з садистським задоволенням винищували своїх одноплемінників, інші, жертвую-чи власним життям, рятували ближніх. Та життя , видно, вчить тільки тих, хто бажає вчитись. Здається, повернувшись з того світу, сторицею даруватимеш добро своєї душі навколишнім. Але...]]> admin Thu, 16 Jul 2009 19:58:32 +0300